Щавлева кислота

Щавлева кислота – високоефективний засіб для боротьби з варроатозом бджіл.

Застосування: для приготування 2% розчину щавлевої кислоти, вміст пакету розчиняють в 1 л теплої кип'яченої води. Обробляють міжрамочний простір вуликів за допомогою оприскувача типу «Росинка» на відстані 25–30 см, під кутом 30–40° до рамок, з розрахунку 5–10 мл розчину на кожний міжрамочний простір.

Оприскування проводяться навесні триразово, з інтервалом в 1 тиждень, і восени, після збору меду, при температурі повітря не нижче +15 °С.

Практика застосування (дослідження): проведені дослідження підтвердили, що розчин кислоти найбільш ефективно діє в концентраціях 1,4–2,7%. Різні дослідники відзначають високу акарицидні активність цього препарату, застосовуваного в формі 2-процентного водного розчину, методом зрошення бджіл за допомогою аерозольного розпилювача.

За літературними даними щавлева кислота має не меншу акарицидну активність проти кліща вароа, ніж мурашина кислота, а іноді навіть більшу. А в деяких випадках вона діє на фізіологічний стан бджіл більш м'яко, ніж мурашина. Середня ефективність обробок розчином щавлевої кислоти становить до 90%.

Ця технологія застосування щавлевої кислоти має ряд особливостей. Зокрема – це жорсткий температурний режим (температура повітря під час проведення обробок повинна бути не нижче +16 °С), трудомісткість, необхідність розбирання гнізд і почергового виймання рамок, що нерідко призводить до охолодження гнізда і розплоду. Під час осінніх обробок в гніздах підвищується вологість, що сприяє запліснявінню сот, і як наслідок призводить до розвитку аскосферозу. Крім того, грибком псується перга, і під час зимівлі бджоли отруюються. При зберіганні щавлевої кислоти у вигляді розчину, вона швидко втрачає свої акарицидні якості.

У літературній періодиці є дані про те, що метод обробки бджіл парами щавлевої кислоти отримали під час нагрівання препарату в спеціальному пристрої. При цьому зазначено гарний розвиток сімей бджіл і їх висока продуктивність.

Для вивчення ефекту дії щавлевої кислоти при варроатозі методом перегонки були проведені дослідження в умовах пасіки. Для цього відібрали 25 сімей бджіл, яких обробили таким чином: в робочу камеру спеціального пристрою засипали 2 г щавлевої кислоти (на кожні 10–12 рамок), потім протягом 30–40 секунд нагрівали робочу камеру паяльною лампою, а вихідну трубку пристрою вставили в льоток вулика і за допомогою автомобільного насоса ввели пари кислоти в сім'ю бджіл. Після цього льотки вулика закрили на 5–10 хв.

Контрольну групу сімей бджіл обробляли 2-процентним водним розчином щавлевої кислоти: зрошували бджіл, по черзі виймаючи з гнізда рамки з бджолами, за допомогою аерозольного розпилювача «Росинка» розчин наносили на рамки з бджолами, під кутом 45°.

Після проведення досліду було виявлено, що ефективність методу перегонки щавлевої кислоти – в середньому 93%, а методом зрошення препаратом – 79,5-80%.

Біпін і щавлева кислота в боротьбі з варроатозом

В останні роки стали ефективні обробки бджіл в безрозплідний осінньо-зимовий період, коли кліщ переходить на бджіл і кріпиться під тергітамі, тому стає малодоступним для дії препаратів.

Для боротьби з кліщем застосовується (перед обробкою Біпіном і щавлевою кислотою, за 10–15 хв) 20% спиртова настоянка м'яти, під дією якої кліщі стають активними (виходять з-під тергитов) і уразливими до діючої речовини Біпіну і щавлевої кислоти.

Перед обробкою бджіл вміст ампули з Біпіном розчиняють в 2-х літрах води (25–30 °С) і ретельно перемішують. Можна використовувати пластмасову пляшку, в пробці якої зробити отвір діаметром 0,5–1 мм. Поливають бджіл у вуличках тонкою цівкою, проводячи пляшкою від початку вулички до кінця двічі, з розрахунку 5–10 мл розчину на вуличку. При наявності розплоду в бджолосімей обробку необхідно повторити через 7–10 днів.

Щавлеву кислоту застосовувати в 2% концентрації (20 г на 1 л кип'яченої води 25–30 °С). Розчин застосовують методом зрошення сот з бджолами за допомогою «Росинки» (5–6 качків). Кліщ опадає протягом 3-х днів.

Ефективність і токсичність Біпіну і щавлевої кислоти визначали в осінній період, після згодовування цукрового сиропу, коли в сім'ях вже не було розплоду. Біпін починав діяти в перші 4–5 годин, викликав масове обпадання кліщів. Його дія виявилася дещо ефективнішою, ніж щавлевої кислоти. Це показали порівняльні досліди.

Деякі бджолярі застосовують різні електричні випарники, виготовлені з невеликих скляних ємностей, металевих трубок різного діаметру або звичайних димарів. Сутність прийомів полягає у використанні електроенергії в якості джерела підігріву щавлевої кислоти. Практики відзначають, що обробка бджіл парами щавлевої кислоти має ряд переваг перед застосуванням 2% розчину цього препарату, оскільки її проводять в більш пізні терміни восени або ранньою весною, коли в сім'ях немає або мало розплоду. Однак слід зазначити, що подібні нагрівачі доступні бджолярам, ​​які мають певні навички в роботі з електроприладами.

Такі випарники можна застосовувати тільки на електрифікованих пасіках при найсуворішому дотриманні техніки безпеки: одночасно повинні працювати не менше двох осіб. Один із способів застосування: 20 г щавлевої кислоти розчиняють в 100 г теплої води, потім шприцом набирають 10 мл (з розрахунку на одну сім'ю) отриманого розчину і пропускають його через сильно нагріту на примусі або газовій плиті мідну порожнисту болванку. З одного боку в болванку герметично вмонтована медична голка з виходом канюлі назовні. Утворювані при зіткненні з гарячими стінками камери пари через штуцер і гумовий шланг плавно нагнітаються у вулик через льоток. При перевірці внутрішніх стінок камери випарника на ній не виявлено відкладення кристалів кислоти. Обробку проти вароатозу цим способом проводять в будь-який час активного сезону ввечері. Даний спосіб все ж таки не рекомендується для практичного використання, його можна апробувати на невеликому числі сімей бджіл. Не можна користуватися ним в період медозбору.

Застосовувати щавлеву кислоту можна і методом її сублімації. Згідно з настановами по застосуванню щавлевої кислоти при варроатозі бджіл, затвердженими Головним управлінням ветеринарії 21 листопада 1988, її використовують двома способами: шляхом дрібнодисперсного обприскування бджіл 2% розчином або парами кислоти, одержуваними при її сублімації в спеціальному пристрої. Для приготування 2% розчину щавлевої кислоти використовують кип'ячену воду, охолоджену до 30 °С (на 1 л беруть 20 г препарату). Розчин готують безпосередньо перед його застосуванням. З метою ущільнення бджіл на рамках з вулика видаляють повномедові і пергові стільники. Потім з гнізда по черзі витягують рамки і обприскують бджіл з обох сторін будь-яким дрібнодисперсним розпилювачем («Росинкою», «Блиском», садовим обприскувачем). Факел аерозолю направляють безпосередньо на комах з відстані 35–40 см під кутом 45°, витрачаючи на одну рамку 10–12 мл розчину (на сім'ю 100–120 мл). Обробку в багатокорпусних вуликах починають з нижнього корпусу.

При обробці бджіл парами щавлевої кислоти у вулику закривають верхній льоток, а в нижній вводять 10–15 клубів диму з димаря. Потім в робочу камеру пристрою 1 засипають 2 г препарату (з розрахунку на кожні 10–12 рамок, зайнятих бджолами) і прогрівають паяльною лампою або іншим нагрівачем вихідну трубку 2 протягом 5–6 с, потім вводять її в нижній льоток і потім 30–40 с прогрівають робочу камеру. Після цього короткочасно, на одну секунду, відкривають на вхідний трубці 3 вентиль 4 для подачі з балона кисню або вуглекислого газу під тиском 1,5 атм. При їх відсутності подачу акарицидні суміші з робочої камери пристрою можна здійснювати за допомогою автомобільного насоса (4–5 повних качків). Перед заповненням новою дозою кислоти, робочу камеру короткочасно (1–2 с) охолоджують, опускаючи днищем на поверхню холодної води.

Важливою практичною порадою при виготовленні пристрою є те, що вихідну трубку слід обов'язково монтувати на кришці робочої камери. Цим досягається повне видалення парів кислоти, вони не кристалізуються. Кришку з робочою камерою зручно з'єднувати двома ланками велосипедного ланцюга. З внутрішньої сторони кришки по всій її окружності слід робити виїмку і заповнювати азбестом, що забезпечує герметичність при роботі. Цей спосіб особливо прийнятний при обробці бджіл, що містяться в павільйонах, так як не треба розбирати гніздо і вся робота проводиться поза павільйоном. Це оберігає бджоляра від шкідливого впливу парів кислоти. Якщо в павільйоні сім'ї розташовані в кілька ярусів, обробку починають з верхнього.

Залежно від ступеня ураження сім'ї протягом активного сезону обробляють до п'яти разів. Першу обробку проводять навесні після масового обльоту бджіл, в разі необхідності її повторюють через 7–12 днів. Після відкачки товарного меду обробку відновлюють (1–2 рази). Цим досягається масова загибель кліща в сім'ях, в результаті чого нарощування молодих бджіл, що йдуть в зиму, буде відбуватися без шкідливого впливу паразита на їх організм. Температура навколишнього повітря повинна бути не нижче +16 °С при обробці водним розчином і не нижче +10 °С парами кислоти. Таким чином, обробка бджіл парами щавлевої кислоти виконується швидко, не вимагає великих трудових витрат, проводиться без розбирання гнізда в практично безрозплідний осінній період і при малій кількості розплоду навесні, що підвищує противарроатозну ефективність. Все це дає можливість широкого впровадження даного способу в практику бджільництва як на громадських пасіках, так і на присадибних.

Google+

Мытки: купити ліки для бджіл, ліки для бджіл, обробка бджіл, Лікування варроатозу, кислота проти кліща, обробка бджіл розчином, щавлева кислота, ліки для бджіл від кліща